Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

ПЛИННІСТЬ ЧАСУ…

 2

     Під такою назвою 19 лютого відкрилася виставка годинників, яка експонуватиметься в Балаклійському районному краєзнавчому музеї протягом трьох місяців. Виставка репрезентує музейні предмети, які знаходяться у фонді нашого музею, – 30 годинників, а також годинники, надані жителями нашого міста й району (всього 95 одиниць).

     Виконуючи закон України «Про культуру», ми забезпечуємо реалізацію і захист конституційних прав громадян України у сфері культури, а саме: створення правових гарантій для вільного провадження культурної діяльності, свободи творчості, доступу до культурних цінностей, культурної спадщини та інформації про них.

    Тема виставки була обрана не випадково, бо годинник став невід’ємним атрибутом нашого життя, а час – невід’ємною його частиною. «Дзигарі», «ходунці», «екальщики» – такі назви мали годинники в давнину. Годинники, наче живі істоти, мають свою історію, наповнюються енергетикою своїх власників, оживають при дотику до них. З годинниками пов’язано багато цікавих історій, легенд, спогадів…                     

    Найстаріший годинник у нашій колекції (середина ХІХ століття, виробництво Франції) у первозданному своєму варіанті єднає відразу декілька поколінь, незважаючи на час, що минув.

     Відвідувачам буде цікаво дізнатися і про настінний годинник з ні-мецьким механізмом, зробленим власноруч нашим земляком Федором Потаповичем Обуховим, ветераном Другої світової, бойовий шлях якого закінчився в Берліні.

     Дуже пізнавальна історія про годинники «з зозулею». Переглянувши фільм про їх створення, відвідувачі дізнаються, чому саме зозуля, а не півник сповіщає нам про час.

   Серед наручних та кишенькових годинників неабиякий інтерес викликає найстаріший годинник марки «Доха» швейцарського виробництва, виготовлений у 1906 році. Корпус годинника – з аргентану. Це сплав нікелю, цинку та міді, який дуже нагадує срібло. Медалі, викарбувані на зовнішній стороні кришечки годинника, яка відкривається, розповідають про те, що ця модель була нагороджена на виставці в Мілані.                               

     Не можна оминути й годинник марки «A.R.S.A.», також швейцарського виробництва, який випускався для німецької армії.Заслуговує на увагу й нагородний годинник марки «Восток», який належав ветерану Другої світової війни Ц. Гутовському, за бойові заслуги відзначеному орденом Леніна.

    Багато цікавої інформації про го-динники марки «Командирские», «Штурманские», які належать до вій-ськових годинників і випускались на замовлення Міністерства оборони. До речі, штурманський годинник брав із собою в політ перший космонавт Юрій Гагарін і, незважаючи на космічні перенавантаження, він зарекомендував себе якнайкраще.

    Наступна історія також пов’язана з космосом. Углицький годинниковий завод почав випускати всі годинники з 1963 року під маркою «Чайка» на честь першої жінки-космонавта Валентини Терешкової, позивний якої був «Чайка». Дуже красиві жіночі годинники цієї марки прикрашають нашу виставку.

    А як багато може розповісти про ту епоху, коли був створений настільний ювелірний годинник, спра-вжній витвір мистецтва 1820 року! Метал, ручна робота, тендітне різь-блення на корпусі, густе оздоблення камінцями. Усе це робить неповторним цей експонат.

    Кожний годинник має свою історію, і цінне не те, який час він показує, а те, про який час розповідає. Саме цю думку озвучили наші гості Євгенія Ліщинська, місцева поетеса, та Євген Кривобоков, колишній архітектор району, людина, наділена багатьма талантами. Євген Михайлович подарував нашому музею виготовлений власноруч ескіз сонячного годинника на замовлення колишнього головного лікаря БЦРЛ В. Зеленого ще в 2005 році. Він мав бути встановлений за адміністративним корпусом районної лікарні, та ця цікава справа так і не була завершена. Але є підстави сподіватись, що в нашому районі буде встановлений, а не залишиться «на папері», місячний годинник.

    Час плине повільно, та минає швидко. Одна епоха змінює іншу, залишаючи нащадкам пам’ять про себе у витворах мистецтва, предметах матеріальної та духовної культури. Наостанок хочеться навести слова відомої української поетеси Ліни Костенко:

Життя іде, і все без коректур.

І час летить, не стишує галопу.

Давно нема маркізи Помпадур,

І ми живем уже після Потопу.

Не знаю я, що буде після нас,

В які природа убереться шати.

Єдиний, хто не змінюється, – час,

А ми живі, нам треба поспішати.

О. Федоренко,

молодший науковий

                                                                                             співробітник Балаклійського районного краєзнавчого музею

 

Канал не знайдено